Величний храм Володимира Великого в Старому Добротворі - це грандіозна споруда, яка височіє над сільським пейзажем. Виконуючи розписи, в ній необхідно було дотримуватись монументальних рішень, для того, щоб створити образ царства Небесного.
Постать Христа є центральним зображенням в купольній частині храму. Спаситель зображений, сидячи на Веселці, яка символізує собою заповіт між Богом і землею. «Веселку мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом заповіту між мною і землею». Він зображений в славі, під Його ногами престоли – ангели. Христа всеосяжно огортають шестикрилі Серафими та Херувими.
Розписи виконані в неовізантійському стилі. Техніка виконання заднього плану базується на використанні пунктуалістичних прийомів, і завдяки інтервальним мазкам пензля, створюється ефект руху, а тому - зображення має властивість «оживати» на очах у глядача.
Нижня частина купольного простору наповнена сценою, де ангели, пророки, на чолі з Богородицею, моляться до Господа. Тут зображено наступні 6 ангельських чинів: ангелів та Архангелів, Початку, Панування, Сили, Влади. На протилежному боці барабану написано пророків, на чолі з Іваном Предтечею.
Сидячі фігури чотирьох Євангелістів разом з їхніми символами традиційно зображені у вітрилах храму – це частини склепінь, які розподіляють вагу купола на колони і стіни храму. Вони мають трикутну форму і як промені розходяться на чотири сторони світу. Євангелісти на вітрилах символізують вчення Ісуса Христа, яке розповсюдилось на весь світ.
Хори храму прикрашені сценою Сходження Святого Духа на Апостолів. По центру склепіння – Престол Уготований, на якому лежить книга з сімома печатками; багряний гіматій – плащ Вседержителя; хрест та зображення Святого Духа у вигляді голуба, що є символом другого пришестя Господа нашого Ісуса Христа. З книги Дії Святих Апостолів , ми дізнаємось, що Апостоли, сидячи у Сіонській горниці, зненацька почали розмовляти на різних мовах, бо на них зійшов Святий Дух, який наповнив їх силою віри та благодаті.
Народні мотиви та автентика, притаманна цьому територіальному середовищу, стали джерелом натхнення для розробки усієї орнаментики у святині. Власне ці орнаменти пов’язують собою усі композиційні елементи храму, тим самим поєднують всі покоління, минуле та майбутнє, небо та землю.
Розписи виконувались фарбами на основі силікатів, що створили ефект глибини та благородну рівномірність усіх поверхонь. Така техніка є гарантією того, що розписи будуть надихати народ Божий на молитву століттями.
12 митців під керівництвом Олексія Чередніченка більше трьох років працювали над оздобленням цього величного храму. Безмежна подяка усім, хто долучився та працював над створенням фресок: громаді, мешканцям, гостям. Окрема подяка настоятелю храму о. Мирославу Ковальчуку.